Двозонний лічильник електроенергії - чи є зміст ставити?

лайфхак: гаряча вода вдвічі дешевша, або 3 місяці на рік дармова електрика

Перед тим, як перейти до висвітлення питання чи доцільно переходити на двотарифне споживання електроенергії, хотів би розповісти про лайфхак, який має до цього безпосереднє відношення і який можна назвати: "3 місяці в році дармова електроенергія" або "гаряча вода вдвічі дешевша".

Домогосподарство автора, на прикладі якого ми розглянемо ці питання, це приватний будинок в Україні, 2 постійних мешканці, електробойлер накопичувального типу на 50 літрів, електродуховка та подача води із свердловини власним насосом. Полив влітку, циркуляційний насос на опаленні взимку. Холодильник, електрочайник, комп’ютери – тут, певно, десь як і у більшості.

Отже, лайфхак: Двозонний лічильник + реле часу на електробойлер.

На гарячу воду йде у мене біля 100-120 кВт-годин на місяць. Реле часу включає бойлер тільки з 23 до 7 години (тариф в цей час 50%).

Просто двозонний лічильник дає максимум 10% економії (16,7% в ідеалі, але тому що користуємося ми водою зазвичай вдень, то і 10% складно отримати). При наявності реле економія -- 50%.

У рік 1200-1400 кВт-годин, тобто економія дорівнює вартості 600-700 кВт-годин. Середнє споживанні 200 кВт-годин на місяць. Таким чином економія дорівнює 3-х місячному споживанню. При середній вартості електроенергії у мене 1 грн (99 коп. за останні 12 місяців, якщо бути точним), це дорівнює 600-700 грн на рік.

Вартість реле - 500 грн. Воно окупилося за 10 місяців і приносить тепер чистий прибуток у зазначених розмірах. 

P.S. для педантів -- розрахунок в дійсності має бути складнішим, але я його не приводжу, щоб не лякати людей цифрами. Профіт виходить ще більшим, але тим знехтуємо задля наочності. 

Також потрібно ставити термостат дещо вище, ніж зазвичай, але ці втрати компенсуються економією на відсутності підігріву в час, коли гарячою водою не користуються (напр. всі на роботі). Також трохи економії вночі -- реле налаштовано з 23-15 до 00-45, та з 5-30 до 6-45. Цифри за рік користування, принаймні, не виявили жодних статистично значимих відхилень по загальному споживанню енергії.

Тепер друге питання даного тексту: чи є зміст ставити двозонний лічильник?

За останні 12 місяців (березень 2017 – лютий 2018) нами було спожито 2491 кВт-годин. З них 1292 - «день» та 1199 - «ніч». Заплачено 2469,27 грн. Вартість 1 кВт-години таким чином склала 99 копійок. Економія у порівнянні із звичайним однозонним тарифом склала 793 кВт-годин, або 780 грн, що дає 24% (793*100/(793+2491)).

Вартість двозонного лічильника близько 1300 грн. Таким чином, щоб ці затрати окупилися та почали приносити прибуток у розмірі 780 грн на рік мені потрібно 20 місяців.

АЛЕ. Це якщо ми просто користуємося двотарифним лічильником і наші електроприлади працюють у звичайному режимі, як і при однозонному лічильнику і ми не дивимося на годинник, коли збираємося в душ чи до прання. Якщо ж ми примушуємо прилади працювати по можливості у пільговий нічний період, то потрібно зауважити, що в  розрахунку економії від двозонного лічильника врахована лише часткова вигода. Щоб порахувати її повністю, треба додати ще 80% вигоди реле часу (різниця між 10 та 50 процентами економії, згаданими вище). А це ще 650*0,8=520 грн. 

Крім того, пральна машина працює у нас, наприклад, в 95% випадків саме в нічний час. Якщо ми в цей час спимо, то використовується функція відкладеного старту, яка вмикає машину десь о 5-й ранку. Тож, якщо прийняти затрати на прання 400 кВт-годин на рік, то слід додати до економії ще десь 80% від 50% їх вартості, тобто 160 грн. 

Отже, таким чином ми виходимо на економію 780+520+160=1460 грн на рік. Вартість інвестиції в цьому випадку треба збільшити до 1800 грн, тобто додати 500 грн вартості реле. В підсумку виходимо на термін окупності зв’язки лічильник плюс реле часу 15 місяців.

Якщо розглянути випадок, що ви не будете ставити реле на бойлер, але намагаєтесь прати у 95% випадків у пільговий час, та по можливості приймати душ чи мити посуд після 23-ї години з ефективністю хоча б 1 раз із трьох, то економія буде 780+160(прання)+150(гаряча вода, прибл.)=1090 грн. В такому випадку період окупності двотарифного лічильника становитиме приблизно тих самих 15 місяців.

Що ж, цілком прийнятна інвестиція. Якщо перевести це у розрахунок привабливості інвестиції, то ми отримаємо в обох випадках 80% доходність на свої вкладення. В першому випадку розмір інвестиції більший, тож і дохід буде вищий: 1460 гри на рік проти 1090 грн. Жоден депозит такого не дасть. Враховуючи також тенденцію до підвищення вартості електроенергії в Україні, де вона на сьогодні є самою низькою серед європейських країн, ефективність таких вкладень з часом стане ще вищою.    

Додаток: Таблиця з даними споживання за 2 роки. Клікабельна.