Кілька міфів, які заважають українцям перестати боятися і вилізти з хутора

Алмаз у політиці

1. Не борись з Драконом, бо сам козленятком станеш

Лозунг, створений КДБ СРСР для перекручування змісту п'єси-казки радянського письменника Євгена Шварца «Дракон» у свідомості людей в потрібному їм напрямку: «навіть і не намагайтеся боротися з драконом, самі драконом станете». Люди лозунг радо підхопили – це ж така красива індульгенція на те, щоб нічого не робити. І ні, я не боюся дракона, просто я не хочу стати таким же. Дуже зручно.

ДраконНасправді п’єса «Дракон» базується на казковому сюжеті народів Південно-Східної Азії, в якому йдеться про те, що Дракона вбити можна і треба, але здатен на це тільки юнак з чистими помислами. Ну, як Аладін, пам’ятаєте, - тільки алмаз неогранений впустить печера зі скарбами. Мораль казки полягає в тому, що всі люди з забрудненим серцем дійсно у боротьбі за владу не вправляються зі збереженням себе чистими, і згодом самі перетворюються на драконів. Система їх поглинає. Тому людям треба відпочатку шукати тільки «юнака з чистими помислами» і йти за ним. Бо тільки такі мають необхідну чистоту і силу, щоб вбити дракона, сісти на його місце, і не стати при цьому драконом. 

І вони хоч і нечасто, але трапляються. Тобто казка каже: не треба витрачати сили й час на те, щоб йти за квартирооптимістичними Лещенками або онуками генералів НКВД Сааками – з них нічого, крім драконів, справді, не вийде. Треба скоріше відфільтрувати їх у сміттєву корзину і шукати далі – алмаз, хоч і неогранений, обов’язково має трапитись. Може не один крупнокаратний, а жменька невеличких, але чистих. І тоді можна зосередити їх блиск на одному, створити лідера і команду. Тільки такі можуть вбити дракона, і не стати драконом. Відшукати їх непросто, але можливо. Треба тільки скоріш відсіювати брудних, бо з них точно не вийде того, що нам треба. Ось така мораль казочки. Раніше казочки завжди несли якусь мораль. А зараз ми тонемо в якійсь моральній ентропії «всі єдині, всі однакові».  Але в тому, що боротися взагалі не треба, мораль там точно не полягає. 

Задоволений дракон
Задоволений дракон, ліг і спочиває в безпеці. Бо ніхто і не відважиться на нього напасти - всі бояться, що стануть такими ж.

2. Станеш таким же 

Розширена варіація попереднього міфу, яка застосовується до всього і до всіх. Як і інші лозунги з надшироким смислом в деяких ситуаціях має сенс. Але надто часто використовується любителями кидатись красивими фразами в тих ситуаціях, до яких не може бути застосованим аж ніяк. Особливо часто - з наміром вдарити активну небайдужу людину по рукам, мовляв сиди тихо, не висовуйся, не протестуй, не супереч, а то станеш таким же. В хаті скраю безпечніше, і точно не станеш таким же.

Наприклад, ситуації, до яких лозунг не має бути застосованим: 

Не їж ГМО, станеш таким же. Павучині лапи відростуть? 
Не вступайся за жертву нападу, а то доведеться хулігану дати по морді, станеш таким же. Нехай хуліган добиває того, на кого напав, зате ти сам хуліганом не станеш, залишишся чистеньким. 
Не їдь козаку бити турків, станеш таким же. Аж вбивати доведеться, кошмар. Краще сидіти дома, тоді точно не станеш вбивцею, залишишся високодуховним. А те, що турки вб’ють твоїх дітей і тебе – та то ж вони вбивці, а не ти. Це ж в корні змінює справу)

Безліч психологічних ситуацій, в яких людина піддається агресії і відбиває її, і в яких обов’язково з’явиться моралізатор зі зверхньою позицією ‘не відповідай тим же, станеш таким же’.  В таких ситуаціях, якщо ви хочете в них втрутитись, треба витрачати час на те, щоб розібратися, хто перший і хто правий. Перший і правий в конкретних ситуаціях буває завжди. Але моралізатору ніколи і навіщо, він просто кинув красиву фразу, підвищив свою самооцінку, а тих двох принизив і зрівняв. Апофеоз теми – війна Московії з Україною: «вони ж обидві воюють, обидві вбивають людей, такі самі».

Це – недоречне застосування лозунгу. Люди, як і країни, різні. І однаковими не стануть, навіть якщо іноді доводиться застосовувати одні й ті самі інструменти, як то сокири, молотки, літаки, танки, лайку. По-друге, люди, як і країни, змінюються дуже повільно, якщо взагалі змінюються. Тому не треба бідкатись про те, що хороша людина стане «такою ж», коли побачили одиничний випадок. І по-третє, якщо добра людина застосовує той самий інструмент, що і зла, це ще зовсім не означає, що вона теж стане злою. Інструмент - це всього лише інструмент, який може бути застосований і на добро, і на зло. 

Ситуації, в яких лозунг може бути обережно застосованим, це ті, коли ви знаєте людину давно і бачите, що вона поступово, але невпинно, перетворюється на щось інше. Або ситуації, про які людський досвід каже, що якісь групи або типи людей згодом стають такими ж, проти яких зараз протестують. Наприклад, ой дивись, невістко, щоб сама не стала потім такою ж, як свекруха. Проблема батьків і дітей, які згодом стають дуже схожими. Та ж сама ситуація нечистих відпочатку борців з драконами. Випадки, коли демобілізований за рік так і не зміг «повернутися з війни». Але це зовсім не означає, що всі і навіть більшість воїнів «стали такими ж». Тому цей міф взагалі здебільшого є негативним і використовується найчастіше з темними намірами. 

3. Ідеальних не існує 

Лозунг, який застосовується для знецінення і применшення досягнень і вкладів патріотів, активних небайдужих, просто хороших людей. В наші часи моральної ентропії ледве не кожна дитина вивчає цей лозунг перше, ніж навчається читати. Тому немає ніякого сенсу ходити і розкидати його під дописами про воїнів, активістів, політиків – всі і так це знають. Але ні, обов’язково хтось такий знайдеться, щоб заявити «ви всі дурні і досі не знаєте, що ідеальних не існує, а от я такий розумний зараз відчиню вам америку через форточку: ідеальних не існує!». 

Насправді цей лозунг демотивує і так не надто вмотивованих хатоскрайщиків робити хоч щось хороше і корисне. Бо он людина аж що зробила, а їй у відповідь – «всі неідеальні». То навіщо мені рипатись, що б я не зробив, все одно ідеальним не стану. Я часто бачу вже у самих дописах про хороші вчинки реверанс «звісно, всі неідеальні». Розумію з одного боку, що це всього лише спроба одразу запобігти наскоку секти неідеальщиків. Але одночасно сумно від того, що демотиватор дії і применшення хорошого вчинку людини включається вже в саму розповідь про нього, і одразу. 

Тож давайте дякувати людям за добрі вчинки без ‘але’. І без нас збіжиться ціла зграя готових ткнути неідеальністю. Давайте краще свідків секти «ідеальних не існує» відправляти у перший клас, нехай там розповідають, мо знайдуть когось, хто ще таких банальщин не знає. І згадувати про ідеальність лише тим людям, хто дуже вже зазнався. 

4. Я не радикал 

Це так високодуховно і культурно. Вийти з хати – стати радикалом, фі. Лозунг людей з претензією на вищість, які не хочуть або не можуть розібратися в темі, щоб мати власну обгрунтовану думку і зайняти свою громадянську позицію. Нормальна людина, не обтяжена зайвою пихою, в таких випадках каже: "Даруйте, в мене ще не було часу досконально розібратися з цим". Або: "Я поки не вирішив, чи варто мені стати на якийсь бік". Але "вищим" любше принизити співрозмовника, кинувши йому «ти радикал». Особливо наглядно проявляється під час війни. Я не за Московію, але і Україна теж винна, я не радикал, я такий собі великодуховний понад схваткою. Я не за Саакашвілі, але я і не радикал, тому краще помовчу і посиджу в своїй хаті скраю, авось за Будду приймуть. 

Уникати дії, коли дія потрібна, і уникати судження і слова, коли ваше слово потрібне людині, країні, ситуації – це не ознака мудрості. Є час збирати каміння, і є час розкидати каміння. Ознака мудрості – правильно визначати цей час і потрібну дію. А завжди сидіти тихенько і бити по руках інших словами «я не радикал» - від того ще жодна людина в нірвану не злетіла, будьте певні.

 

До речі, на Заході драконів били, побивали і знов били. І досі намагаються відшуковувати найчесніших політиків, як то не завжди у них виходить, але не здаються. Мабуть ніхто їм не розповів, що ідеальних не існує. Іноді навіть умудряються ставити драконів на службу Добру. Теж звісно далеко не ідеальних. Бо неідеальних боятися - в ліс не ходити, а ідеальних чекати - з печі не злізти. Алмази - теж неідеальні, бо неогранені. Але вони все ж таки мають бути алмазами, а не квартирооптимістами.

Дракон на службі Добра

 

Коментарі

Було: Ланцелот. А ... а дракон? Шарлемань. Ах, це ... Але ж ми так звикли до нього. Він уже чотириста років живе у нас. Ланцелот. Невже ніхто не пробував битися з ним? Шарлемань. Останні двісті років - ні. До цього з ним часто билися, але він вбивав усіх своїх супротивників. Ну, і, врешті-решт, проти нього перестали виступати ... Ланцелот. Що він їсть, ваш дракон? Він об'їдає вас! Шарлемань. Ні, що ви! Ми не скаржимося. А як же можна інакше? Поки він тут - жоден інший дракон не наважиться нас зачепити. Ланцелот. Так інші, по-моєму, всі давно перебиті. Шарлемань. А раптом ні? Запевняю вас, єдиний спосіб позбутися драконів - це мати свого власного. Стало: Та ні, ніякого дракона не існує, що ти верзеш. Для тих, хто дракона все ж бачить: Так, дракон є, але боротись з ним не можна, бо сам таким же станеш. Для самих "просунутих": Побори перше дракона в собі!) Трансформація "просунутого" лозунгу для українців: Побори перше олігархів-панів в собі. А дракона-Московитів ніяких не існує. Посилання на передачу https://www.svoboda.org/a/28887447.html, де йдеться про те, як відновлювався Дракон Російської імперії з когтей і зубів московитських шарікових. З самих низів, зі справжнісіньких бандитів і психопатів, які ставали чекістами і шукали "собіподібних твердих", щоб грабувати і катувати кого заманеться. Так що на території східної України збройні військові загони навіть було розстрілювали деякі групи таких новітніх бандо-кодл з чекістськими корочками. Так, навіть таке було. Схоже на нинішніх наших Грішіних, Парасюків, грузинських кримінальних гастролерів під кришою НАБи і їх "таємних агентів". Дракон існує. І ім'я йому - тупість і жорстокість, що збилась в стаю і зорганізувалась, поки розумніші кращі люди медитували "на дракона в собі" по своїх хатах. В надії, що ось воно якось саме розсмокчеться, магічним чином, від "поглядів у себе". І не доведеться нічого робити, ні ручок забруднити, ні тим паче "самому стати драконом". Але саме не розсмокчеться. На Сході досі так і не розсмокталось. На Заході - тільки через боротьбу.