Нові монополісти

Монополія ІТ, гугл, фейсбук

Переклад статті Мордехая Курца, почесного професора економіки в Стендфордському університеті

Незважаючи на те, що інновації в інформаційних технологіях змінили наше життя, роботу та спілкування, зростання ІТ-індустрії спричинило дедалі більший розрив між багатими та бідними. З огляду на це нам потрібні нові схеми оподаткування та модернізація антимонопольного законодавства.

Протягом більш ніж 30 останніх років у розвинених країнах, зокрема в Сполучених Штатах, збільшилася нерівність у розподіленні багатств і доходів. Реальна (з урахуванням інфляції) заробітна плата росла повільно, а пенсіонери зіткнулися зі зниженням відсоткових ставок на заощадження. Тоді як корпоративні прибутки та ціни на акції різко виросли. Тепер проведені нами дослідження показують, що ці зміни відбулися в першу чергу через зростання сучасних інформаційних технологій (ІТ).

IT вплинуло на економіку безліччю способів; комп'ютери, інтернет та мобільні технології трансформували засоби масової інформації, інтернет-магазини, фармацевтичну промисловість та безліч інших послуг, пов'язаних зі споживанням. ІТ поліпшив нам життя надзвичайно.

Але зростання ІТ-сектора також мало серйозні негативні економічні, соціальні та політичні побічні ефекти, включаючи поширення "фейків". Бо дало можливість посилення монопольної влади та спростило зведення бар'єрів до вступу на ринок.

Найперше, сама структура ІТ дозволяє формувати монопольну владу. ІТ вдосконалив процеси обробки, зберігання та передачі даних, а новатори в цьому секторі є єдиними власниками основних інформаційних каналів. І вони активно працюють над тим, щоб не допустити до них конкурентів. 

ІТ-фірми можуть захищати свою монопольну владу патентами або авторським правом на інтелектуальну власність. Але ці способи розкривають комерційні секрети. Отже, зі стратегічних міркувань багато компаній відмовляються від правового захисту і зміцнюють свою домінуючу позицію на ринку, випускаючи поточні оновлення програмного забезпечення, які за визначенням слугують бар'єрами, що конкурентам дуже важко здолати. Коли з'являються потенційно успішні нові технології, більші фірми або купують цих конкурентів, або самі створюють таку ж технологію і придушують новачка своєю вагою.

Відколи інноваційна компанія досягла домінування свого продукту на ринку, розмір стає суттєвою перевагою. Оскільки витрати на обробку та зберігання інформації в останні роки знизились, велика компанія завдяки своєму розміру має менші експлуатаційні витрати, а її прибутковість стрімко зростає, оскільки число користувачів помножується (Google та Facebook хороші приклади). Ці конкурентні переваги – зниження собівартості через економію на масштабах - практично неможливо подолати новачкам.

На додаток, оскільки ці компанії отримують свою владу від інформації, їх позиції посилюються через їх здатність використовувати приватну інформацію своїх клієнтів як стратегічний актив. Багато ІТ-компаній не є виробниками в традиційному сенсі; вони є комунальними підприємствами, що забезпечують координацію та обмін інформацією серед користувачів у різних сферах.

Коротше кажучи, ІТ дає змогу створювати перешкоди новачкам для входу на ринок і сприяє провідним компаніям стати ще більшими. Так зі зростанням ринку ІТ зростає і монопольна влада найбільших компаній.

У нещодавній роботі, де обчислюється економічний ефект від монопольної влади, я вирахував нормативні рівні, вище за які прибуток або фондова вартість не є наслідком конкурентних переваг, а скоріше є наслідком монопольної влади. За цими рівнями я виміряв монопольну складову у загальній фондовій вартості компаній - те, що я називаю "монопольне багатство" - і монопольні прибутки. Далі я визначив, як монопольне багатство та прибутки еволюціонували.

Наведена нижче діаграма показує долю монопольного багатство по відношенню до загальної біржової вартості компаній між 1985 та 2015 роками. Як показують дані, в 1980-х роках не було монопольного багатства. Але з розвитком ІТ-індустрії стрімко зросло і монопольне багатство. Воно досягло 82% від загальної вартості біржового ринку, що дорівнює приблизно 23,8 трлн. дол. США - у грудні 2015 року. Це додаткове багатство, отримане внаслідок зростання монопольної влади, і воно продовжує зростати.

Монополізація ІТ

 

Як показано в таблиці нижче, 9 з 10 компаній з найбільшим монопольним багатством у грудні 2015 року пов'язані з інформаційними технологіями, насамперед з мобільними комунікаціями, соціальними мережами, онлайн-магазинами та ліками.

Монополізація ІТ

Доходи, отримані компаніями з монопольною владою, поділяються на три види: трудовий дохід, нормальний процентний дохід на капітал, і монопольний прибуток. Дані показують, що в 1970-х і на початку 1980-х років монопольні прибутки були незначними. Але з 1984 р. частка монопольного прибутку неухильно зростала і досягла 23% загального доходу американських корпорацій у 2015 році. Це означає, що протягом трьох десятиліть до 2015 року монопольна влада спричинила зменшення сукупної частки заробітної плати та нормальних відсотків на капітал на 23%.

Підвищення продуктивності праці та накопичення капіталу мало б підвищувати заробітну плату та доходи від капіталу. Але монопольна влада зменшує ці доходи. Це частково пояснює, чому протягом 1985-2015 років заробітна плата демонструвала дуже повільний ріст, а пенсіонери зіштовхнулися зі зниженням процентних ставок за своїми заощадженнями.

Чому ж зростаюча монопольна влада в ІТ-секторі призвела до концентрації доходів та багатства в невеликій кількості рук, збільшуючи нерівність особистих доходів людей?

Одна частина відповіді полягає в тому, що зростаюча монопольна влада збільшила прибуток підприємств та різко підвищила ціни на акції. Але виграли від цього тільки нечисленні акціонери та керівники корпорацій. Проте, зважаючи на те, що багато з ІТ-підприємців були дуже молодими на початку своєї кар'єри і не мали грошей для інвестування, додамо подробиць.

Починаючи з 1980-х років ІТ-інновації були в значній мірі програмним забезпеченням, яке не потребувало майже ніяких інвестицій (за винятком фармацевтики). То ж, маючи дуже скромний капітал, ІТ-інноватори могли розробляти свої програми, не влізаючи від початку у борги. І як результат, самі успішні ІТ-новатори сконцентрували все ІТ-багатство в небагатьох, і частіше молодих, руках.

У двадцятому столітті такого не було, бо основні інновації відбувались у секторах, які вимагали великих інвестицій. Наприклад машинобудування. Це давало можливість інвестувати ширшому колу осіб, а отже створене багатство і розподілялось більш широко.

Негативні побічні ефекти від ІТ недостатньо зрозумілі, тому нагально необхідна громадська дискусія на тему регулювання цього сектора. Три міркування є критичними.

Перше, більшість ІТ-монополій не порушують існуючого антимонопольного законодавства. Потрібні нові методи для послаблення монополій цього типу. Нові канали громадської інформації, такі як соціальні мережі, теж потребують регулювання і суспільного впливу. (Про що я писав у своїй статті Фейсбук та інформаційна безпека людства ще півроку тому).

По-друге, стандартні погляди на оподаткування доходів та майна бізнесу повинні бути адаптовані з огляду на монопольне становище деяких ІТ-компаній.

І, по-третє, закони з захисту приватної інформації повинні бути переглянуті таким чином, щоб унеможливити отримання прибутків від експлуатації та маніпулювання особистими даними громадян.

Але перш за все суспільство має глибше зрозуміти економічні наслідки ІТ. Зокрема, чому технології, які поліпшили життя багатьох людей, збагачують життя лише нечисленних.