Про сайт

Gluzd.Space - територія здорового глузду

Цей сайт створений для того, щоб вільно висловлювати власні думки, продиктовані самим лише Здоровим Глуздом, не озираючись на загальноприйняті нагромадження стусів термінологій, фейсбучні «правила спільноти» чи усталені погляди груп однодумців.

Світ розділився навпіл, не зважаючи на те, що якраз зараз самими мабуть модними і сучасними вважаються вирази типу «правди не існує», «в кожного своя правда», «всі брешуть» та «істина завжди десь поряд». І тим не менше, зараз одні люто ненавидять лібералів, перебуваючи в цілковитій впевненості, що ось нарешті вони все зрозуміли, позбавившись від всієї тієї локшини, що злобні вороги роками накидали їм на вуха, маючи на увазі лише затуркати та обманути. Інші так же люто й впевнено ненавидять соціалістів-ліваків, бо все з ними давно ясно, і які можуть тут бути сумніви. Одні ненавидять олігархів, інші бидло. Хтось кляне Трампа, хтось жахається від Хілларі. І всі один одного називають фашистами, проплаченими тролями або й просто дурнями.

І ти маєш обрати собі гурт, щоб до нього пристати, бо тих, котрі «ні нашим, ні вашим», у такі часи ненавидять ще більше. І це правильно, бо цілком природньо. Світ опинився на перехресті, борці з потом і кров’ю перетягують канат, а якісь «мудреці» вдають із себе «великих-розумників-над-битвою». Не вкладаючись в перемогу, але мріючи не програти в будь-якому випадку, та ще й скористатися плодами перемоги, до якої не доклали сил. У такі часи цілком логічно діє правило «ти не з нами, то ти проти нас».

Але водночас зараз настав час суцільної мішанини. Ліві вже не ліві і праві вже не праві. Ліберали вже не ліберальні, а соціалісти - не соціальні. Немає ніякої дивини в тому, що московські попи моляться на червоні зірки, а російські комуністи навіть в бані не знімають хрестиків. Але американські демократи теж вже вважай чи не олігархати, а американські республіканці стали подекуди більшими демократами за тих, що так звуться. Чи тільки я бачу цю мішанину? Що в усій Європі вже немає значення назва партії, бо їхні «програми» містять мозаїку пунктів з усих відомих ідеологій. Тобто ніяких ідеологій вже насправді не існує, а партії просто намагаються пристосовуватися до вимог часу і бажань електорату. Цікаво й моторошно було дивитись за минулими виборами в США, де бідні люди намагались збагнути, хто ж з них насправді республіканець, а хто демократ. З мозаїки пунктів з усих усюд, один пропонує такі, що дуже до вподоби, та поряд й такі, що майже неприйнятні. А інші дуже бажані попали в пропозиції іншого кандидата, та й там не все гаразд, бо деякі – справжнє зло. Отож тріщить голова у бідного виборця, і силиться він збагнути, де ж буде краще. А наші з мислячих полегшено зітхають, що то не їм вибирати.

Чи значить це, що ідеології втратили свій сенс? Чи був взагалі в них сенс, і чи був він таким, як декларувався? Навряд чи зараз хто буде сперечатися з тим, що партійні верхівки в усім світі «нагинали» подекуди ідеології на користь вимогам часу та суспільним реаліям. Але напевне і в вихідних ідеологічних посилках містились помилки, що в свою чергу посприяли сучасному святу плутанини. Помилки, що ґрунтувались на нерозумінні людської природи, або бажанні її прикрасити, набули з часом мультиплікативного ефекту і спотворили без сумніву добрі наміри своїх винахідників. Зараз світ має виправляти помилки, а найбільше доведеться переписувати всю термінологію, бо ця вже накріпко закаменіла в спотвореному вигляді і викликає жорстке несприйняття у своїх супротивників.

Світ ще довго буде з усим цим поратися, і впорається мабуть тільки в кращому випадку. А я пропоную, якщо ви вже якимось чудом сюди потрапили, почати з цієї засадничої статті https://999.pp.ua/article/brehna-i-istoricni-zlocini

 


ЗВ'ЯЗАТИСЯ З НАМИ